Skutočné stories – Iba jeden kufor

Je tomu už takmer rok, čo Olena Melnyk so svojimi troma deťmi opustila ukrajinskú Odesu. Domov a zároveň miesto, kde vybudovala detské rozvojové centrum s obrovskou zbierkou stolových hier. Pri balení si uvedomila, že každý člen posádky auta si so sebou môže zbaliť nanajvýš jeden kufor. Dokážete si to predstaviť? Jeden kufor!

Požiadala svoje deti, aby si zabalili naozaj iba to najpotrebnejšie a pre nich najcennejšie, kým ona svoj kufor naplnila od vrchu po spodok spoločenskými hrami. Pre Olenu boli spoločenské hry to najpotrebnejšie a najcennejšie. Po príchode do Bratislavy začala navštevovať slovensky hovoriaci klub v Pressburg Academy, kde navrhla založiť klub spoločenských hier pre ukrajinských tínedžerov. Jej nápad sa stal v krátkej dobe skutočnosťou a jej krúžky spoločenských hier začali dvakrát týždenne navštevovať ukrajinskí tínedžeri.

Dnes tu máme stabilnú skupinu mladých ľudí, ktorí sa vďaka krúžku spoločenských hier nielen zabavili, rozptýlili a odklonili svoje myšlienky iným smerom, ale našli si aj nových kamarátov. Vďaka tomu, že Olena mala jasno v tom, čo je jej pokladom, pomohla mnohým deťom v cudzom svete objaviť ten ich – v podobe nových priateľov.

Autor: Viktoria Rybanchuk, Dagmar Brucková

Правдиві історії – Лише одна валіза

Минув майже рік з того часу, як Олена Мельник з трьома дітьми поїхала з української Одеси. Зі свого дому, і водночас з місця, де вона створила дитячий розвиваючий центр із величезною колекцією настільних ігор. Пакуючи речі в автівку, вона зрозуміла, що кожен член сім’ї може взяти з собою максимум одну валізу. Можете собі це уявити? Одна єдина валіза, щоб спакувати з собою своє життя! Своїх дітей вона попросила покласти лише найнеобхідніше та найцінніше, а свою власну валізу зверху донизу заповнила настільними іграми. Для Олени найпотрібнішим і найціннішим були ігри з її колекції. Після приїзду до Братислави вона почала відвідувати словацький розмовний клуб в Pressburg Academy, де запропонувала створити клуб настільних ігор для українських підлітків. Її ідея за короткий час стала реальністю, і українські підлітки почали відвідувати її настільні ігри раз на тиждень. Сьогодні ми маємо групу дітей, які завдяки клубу настільних ігор не тільки розважилися та відволіклися від сумних думок, а й знайшли нових друзів. Завдяки тому, що Олена чітко усвідомлювала, в чому полягає її скарб, вона допомогла багатьом дітям у чужому світі відкрити свій – у вигляді нових друзів.